Ігор Харчишин - краткая биография.
Ігор Харчишин из города Львов, Украина. Ігор родился 15 Июня 1998 года в городе Львів, на данный момент 25 лет. По гороскопу - Близнецы. Семейное положение - не указано. Язык, которым владеет: Українська, English. Работает в должности ADMIN. Последний раз появлялся на публике 25 Февраля 2024 20:33. Главное в жизни для Ігора - семья и дети. Последняя цитата - Шлях до мрії. Больше всего в людях ценит семья и дети. Любит слушать Drowning_Pool, Thousand_Foot_Krutch, Three_Days_Grace, Skillet, Nickelback, Offspring, Papa_Roach, Theory_Of_A_Deadman, Green_Day, Zebrahead, Adelitas_Way. Читает Казка КОЛОБОК. Якось бабі дід сказав: - Я голодний, як удав Хочу їсти, хочу пити. Щось бодяж, бо буду бити. Баба зразу очконулась, Підірвалась, наїбнулась, Через час несе дідулі Хавчик прямо у каструлі. Облизався дідуган, Лисий, чахлий уїбан. Відкриває казанок – В казанкові колобок. - Що це бабо за хуйня, Я не поняв ніхрена. Кругле, з носом і вухами, З рилом, ротом і баньками. Баба каже:” Це дідок, Дуже вкусний колобок. Хавай, падло, не пизди І скоріше спать іди” Тільки дід хотів вкусить, Чує матом хтось пиздить - Хулі ти розкрив їбло Чмо поморщене, хуйло. Дід усрався з переляку, Вмить закрив свою ротяку. Колобок бігом стрибнув І в ліси десь пиздонув. Котить лісом круглий хер Тут виходить дикий звєрь Ой, пробачте, я збрехав – Зайчик, йобар, прискакав. Каже: „Падло ти і чмо, Кругле, печене дєрьмо Зараз тебе затопчу, Потім сяду й подрочу” Колобок немов здурів, Каже:”Що ти охуїв? Косоокий уїбан, Тупорилий, блядь, баран” Заєць зразу замовчав, Яйця в жменю тай помчав. Покотився в будяки, Погубивши кізяки. І попиздив наш кругляк У центр лісу на п’ятак, Де тусуються тварини І нема ніде людини. Котить, чує – щось ричить, Лізе, кашляє, пиздить. Глянув – бєшаний вовчара Шкірить зуби, от сучара. Каже:”Йобаний ти в рот, Хлібобулочний урод. Щас захапаю тебе І мене це не єбе” Колобочок не злякався Посміхнувся, облизався І почав грузить вовчару Тупорилу, бля, сучару. Каже:” Я тебе зарию, В гроб положу і закрию. Поняв, сіра ти собако? Геть, бо виїбу у сраку” Вовк, облізлая собака, Затулив руками сраку І поплентав десь у ліс, Сіре падло, дикий біс. Далі валить колобок. За ліском десь вже гайок, У гаю пташки співають І дерева обсирають. І почув як незабаром Потянуло перегаром, Це здоровий медвежара Нализався, як сучара. Каже:” Йди, шарко, сюди Бо отримаєш пизди. Хватить, круглий, тормозить - Мені треба закусить” - Не пішов би ти у сраку, Косолапий дебіляка? Отвічає колобок: „От’їбись, тупий мішок В мене настрою немає, І тебе грузить ломає. Я вже вовка загрузив. Хоч, тебе шоб попустив?” Міша каже:” Я поняв, Я пішов.” – і уїбав. - Дуже добре, йди Мишко, Бо напхну кілків в очко. Далі котиться наш м’яч, Із муки солодкий квач. Бачить: Чухає лиса – На лобкові волоса. Колобок розкрив їбало, Щоб було, то шось би встало. Він і справді здивувався І в мурашник уїбався, А лисиця на весь ліс Голий бацає стриптиз. Розбудила увесь ліс Псів, котів, тхорів і кіз І повівся колобок, Очі вивалив, втикнув І до рижої потнув. А вона його, дибіла, Ухопила й замочила. Об’їбала цю хлібину, Рижа, хитра, блядь, скотина! Смисл той казочки такий: Чи старий, чи молодий, Чи у силі ти мужчина, Все одно люба дівчина Може башню задурить. (На основе открытых данных соц-сети Вконтакте vk.com/id178329071)