Діма Яницький - краткая биография.
Діма Яницький из города Чаруков, Украина. Діма родился 7 Ноября 1994 года в городе луцьк, на данный момент 29 лет. По гороскопу - Скорпион. Семейное положение - в активном поиске. Язык, которым владеет: Українська, English, Ελληνικά, Español, Русский, Словѣ́ньскъ. Вуз: ВДС, очное отделение, выпускник (бакалавр). Место работы космічна станція МИР, в должности піддослідний кролик. Последний раз появлялся на публике 16 Января 2019 15:44. Главное в жизни для Дімы - саморазвитие. Больше всего в людях ценит саморазвитие. Любит слушать Akon, David Gueta, Dj Tiesto, Dj Next........:::::::::::::::::::::Музика як вид мистецтва З точки зору класифікації мистецтв музика є[1]: часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці) виконавським мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі) незображальним мистецтвом (музичні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні). В той же час музика може поєднуватись з іншими видами мистецтва, а саме: зі словом (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація), драматичною дією (театральні і кіно- твори), танцем і жестом (балет, пантоміма) Як і інші види мистецтва, музиці притаманні різні соціокультурні функції, зокрема: Гедоністична функція — обумовлюється здатністю музики приносити слухачам насолоду. Експресивна функція — обумовлюється природною потребою людини в зовнішньому (наприклад, жестикуляційному, мімічному, звуковому) вираженні сильних емоцій та почуттів. Комунікативна функція музики базується на знаковому використанні звукових форм. Це дає всі підстави вважати музику особливою мовою. Пізнавальна фунцкія — пов'язана із природним потягом людини до нової інформації, нового досвіду. У процесі розвитку свідомості окремої особи як соціальної істоти зростають стійкі мотиви пізнавальної діяльності. Духовно-катарсична функція — обумовлюється її можливістю викликати могутні емоційні потрясіння, які здійснюють «шляхом співчуття і страху очищення … пристрастей»[2]. Магічно-сугестивна функція — обумовлюється здатності спричиняти музики вводоити людину в певний психічний стан. З цією функцією багато вчених пов'язують виникнення музичного мистецтва. Як різновид магічно-сугестивної, розглядають також Терапевтичну функцію. Суспільно-організаційна функція — зумовлена фундаментальною суспільною потребою об'єднання людей у цілісні соціальні структури. Слід зазначити, що у межах самого музичного мистецтва також виокремлюються різні функціональні домінанти. Досвід свідчить про те, що музичні твори не можуть однаково виконувати всі соціокультурні функції. Одні з них здатні до різнобічного, глибинного впливу на свідомість та підсвідомість людини, інші — мають більш звужений спектр культурних функцій. [ред.] Форма та зміст музики Згідно з радянським музикознавцем Б.Асаф'євим[3], музика є мистецтвом інтонованого смислу (рос. "искусство интонируемого смысла"). При цьому інтонація є найважливішим базовим елементом в музиці, що зв'язує всі параметри музичної тканини — темп, звуковисотність, динаміку, фразування, ритм, тембр і т. д. Можливість передавати думки та емоції людини засобами музичного мистецтва обґрунтовувалась радянськими естетиками фізично та біологічно зумовленим зв'язком звукових проявів людини з його психічною діяльністю (особливо емоційною), а також активності звуку, як подразника та сигналу до дії[4]. В деяких відношеннях музика вважається аналогічною мовленню людини, коли внутрішній стан людини та його відношення виражається за допомогою зміни ряду характеристик звучання його голосу при висловлюванні. Зміст музики складають художньо-інтонаційні образи, тобто відбиті в усвідомлених звучаннях результати відображення, перетворення та естетичної оцінки об'єктивної реальності людиною. (Музична енциклопедія, М., 1973—82). Згідно з сучасними уявленнями, такі образи певним чином, як і будь-яка інша інформація, кодуються і зберігаються на нейродинамічному носії в мозку людини. При чому є підстави вважати, що кодові форми вербальних і невербальних інформаційних потоків є різними. Оскільки, як відомо, сприйняття конкретних образів і сигналів зовнішнього світу є більшою мірою функцією правої півкулі головного мозку, то, вважається, що саме права півкуля більшою мірою відповідальна за музичну діяльність. З огляду на це можна вважати, що створення, виконання та сприйняття музики мають бути усвідомленими, що і робить її художнім мистецтвом.[5] Матеріальне втілення змісту му. (На основе открытых данных соц-сети Вконтакте vk.com/id93831977)